Світлана Юрченко

Ось що авторка пише про себе:

«Народилась у 1988 році в маленькому місті Южноукраїнську Миколаївської області. Тато працював інженером на атомній станції, нині на пенсії. Мама – домогосподарка.

 Я закінчила технікум на Миколаївщині та університет в Білій Церкві. Маю ступінь бакалавра за спеціальністю менеджменту. За фахом ніколи не працювала. Основною роботою був графічний дизайн. Ро-
боті з програмами я навчилась на курсах. Декілька інших профільних програм вивчила вже самостійно. 

Зраз живу в Києві. Якось кинула роботу в черговій компанії, і поїхала автостопом із собакою в Крим на літо. По поверненню до столиці почались мої акварельні пригоди. Десь 3 роки тому.

Малювала я з дитинства час від часу, але тільки графіку. Фарби – то був для мене темний ліс. Тому перші мої роботи більше схожі на розмальовки. Малювати власні сюжети я почала саме з аквареллю,
до того, в цілому, перемальовувала з фотографій. Початково я взагалі не розуміла, звідки люди беруть ідеї для написання картин. Не вкладалось в голові. 
Мені завжди здавалось, що потрібно все робити «правильно», знати багато складових. Анатомія там, перспектива і тому подібне. І хоч, в принципі, це не є складністю для мене, та тоді увесь процес малювання перетворювався на суцільну математику. Тому я майже і не намагалась створити щось «своє». Та якось я натрапила на кілька картинок в мережі, де не було нічогісінько з того, що увесь час мене зупиняло. Ніяких правильних ліній. Дуже схоже на дитяче зображення. Стало ясно, що рамок не існує. Немає нічого, що я маю робити вірно. І тоді ідеї просто почали з’являтись звідусіль. Я робила записи з переліком сюжетів, бо їх було так бгато, що запам’ятати було неможливо. Натхнення всюди. Від фільмів до написів на паркані, від ситуації в метро до візерунку мармурових плит.

Остаточно я пішла з роботи два роки тому, так як часу на неї в мене вже не вистачало. Малювала весь час. Саме тоді виникла ідея створити книгу. Надрукувати видання, справа не з дешевих, тому було зроблено краудфандинговий проект, який успішно завершився і я отримала гроші на друк. «Томашекова справа» побачила світ завдячуючи усім, хто допоміг цій ідеї.

2015-го року я багато подорожувала Европою автостопом і продавала листівки з надрукованими моїми акварелями прямо на вулицях міста.

Люблю:
подорожі, книги, тварин, фільми, фарби, вироби власноруч, викрутки, велосипед, дошкові види спорту, світанок, контактну імпровізацію, співати під маленьку гітару, знімати відео, самодостатніх людей, солодкі апельсини, теплий дощ, стару валізу, знайдену на вулиці.
Не люблю:
гудзики, парасольки, короткометражні фільми, нове взуття.

Особистим досягненням на данний момент вважаю подорож з Києва до Львова на велосипеді». Більше про авторку та її роботи можна дізнатись на сайті www.sve-yurchenko.com

 

 

 

Запрошуємо всіх бажаючих насолодитись казковими пригодами і акварельними кольорами у нашому медичному центрі за адресою: вул. Преображенська, 10/17, тел. 332-86-17.